Курган і Agregat, чому вони збирають повні зали?

Яка музика подобається людям?

Що відрізняє бомбезну музику від ніякої? Чому одних музикантів мало хто знає, а інших знають усі? У музичному всесвіті є безліч колективів і виконавців. Є Інтернет, який в один клік робить музику доступною всім землянам. Тим не менш, лише дехто отримує справді велике визнання і продає квитки на великі, скажімо півтисячні, зали. Чому так? Чому цифрові технології не збільшили у сто разів кількість відомих виконавців? Чому суспільної уваги добиваються одиниці?

Напевно, тому, що мистецький успіх потребує вдалого сходження зірок. Факторів, граючих на вашу користь. Гарно грати чи співати, недостатньо. Потрібно ще щоб вас хотіли слухати. На худий кінець можна обійтись без тяжкої праці чи геніальних здібностей. Але щоб вас слухала і Молдаванка і Тереси, у будь-якому разі потрібен вдалий збіг обставин, як з вашого боку, так і зі слухацького. Контекст потрібен вдалий. Потрібна зустріч музичної пропозиції зі слухацьким попитом.

Переходячи від загального до конкретного, поглянемо на українську музику очима пересічної людини. Очима того, хто любить всю гарну музику, не віддаючи переваги окремому жанру. До музики, звичайно ж, не будемо відносити фонограмщиків типу «співаючих трусів», тьоток, що під фанеру трусять жопами в оплачених їх хахалями кліпах.

І ще конкретніше, давайте звернемо увагу на молодий реп-гурт Курган і Agregat. Хлопців знають і люблять, але за що саме? Які конкретні речі дозволили їм досягнути заслуженої популярності?

Гурт робить наголос на своєму сільському корінні та на використанні суржику. Курган і Agregat чіпляє душевну струну слухача і вражає унікальністю. Така музична насолода як від їх треків, відчувається всього раз на декілька років. Слухаєш і розумієш «О, це воно! Це те, що треба». По атмосферності, вони як культові Океан Ельзи, ТНМК чи Тартак. Як же Курган і Agregat знайшли слухача? Як зійшлися зірки їхнього успіху?

По-перше, суржик

Він є хоч і не основним, але все ж таки, значимим фактором. Його хлопці використовують як мову. Не як засіб виклику сміху, а як інструмент висловлення думок. Крім того, суржик сьогодні є містком між чисто україномовними та чисто російськомовними українцями. Попри свою незаслужено негативну репутацію, суржик об’єднує. Це важливо. З одного боку, ми — україномовні від народження, живемо у міському російськомовному середовищі і впускаємо русизми у наш лексикон. З іншого — ті, кому українська не є рідною, головною мірою, російськомовні українці. Їм набагато важче спілкуватися українською без помилок. Але бажання переходити на українську варто вітати. І коли наші російкомовні Схід та Південь на неї таки переходять, то буде тільки правильним приймати вживані ними русизми із розумінням. У такому мовному котлі суржик постає об’єднуючим фактором. Він стає своїм для всіх українців, незалежно від їхньої першої мови (наприклад, брати близнюки із гурту — азербайджанці, і їх рідною мовою є, відповідно, азербайджанська).

По-друге, тема села

Село нетипове. Життя там значно різниться від міського і саме тим і цікавить. Багатьом містянам подобається насміхатися із селян. І цей стереотип про « недалекого селюка » міцно сидить в українській свідомості. Дехто навіть вважає, що лише цим одним і пояснюється успіх Кургана і Agregata. Буцімто хлопці вирішили самі висміювати сільське коріння і через свою творчість дати можливість містянам над ними насміхатися. Версія ця невірна. Особисто я народився і виріс в місті, у селі бував раз чи два на рік, не вважаю себе чимось кращим за селян і дуже-предуже ціню Курган і Agregat.

Якщо хлопці ржуть в піснях із села, то не тому, що зневажають самі себе, а тому, що люблять виступати і тому, що люблять бути в гарному настрої. Вони ржуть не тільки з села, а зі всього, що смішить. Сміються бо їм смішно. Не тому, що який не-будь міський сноб може побачити в їх піснях щось принизливо сміхотворне. Крім того, і це видно неозброєним оком, музколектив насправді любить своє село і любить ті гарні риси, які воно йому дало: щирість, незлобливість, і вже згадане бажання сміятися з усього. Думаю, що саме сільська, у гарному сенсі слова, простота і робить хлопців успішними на фоні холоду міського лицемірства. У всякому разі, мені їх простота подобається сильно.

По-третє, оригінальні тексти

Пацики співають, щоб передати щось що їх зачіпає, хвилює, засмучує чи веселить. Щоб поділитися своїм внутрішнім світом, одним словом. І коли підняті ними теми знаходять відгук у серці слухача, то це веде до знаменитості. Чого лише варта пісня « Крик душы », в якій йдеться про любов до рідного дому. І «дім» цей — це не лише село. Це будь-яке місце, яке для кожного з нас є рідним. Саме ця любов до рідного і зробила « Крик душы » хітом. Бо таке почуття знайоме і властиве всім, селянам, містям, українцям та іноземцям. Можна тільки приєднатися до коментаря під відео, який радить крутити цю пісню у аеропортах приймаючих рейси з українцями, що повертаються із-за кордону. Її варто крутити всюди куди люди прибувають після далекої дороги. Чому? Тому, що « дома ахєрєнна » і тому, що « дома заєбісь».

По-четверте, поп-ритми

Музична частина їх композицій має багато спільного не тільки з репом, а і з поп-ритмами 90х чи ранніх 2000х. Правда, що та музика має посередню репутацію. Але це через особистості виконавців-фонограмщиків та через пустоту текстів. Разом з тим, щось приємне таки є у тих плавних музичних ритмах властивих попсовим пісням. Коли з попси забрати слова, то її ніби вже й можна слухати. Так ось, Курган і Agregat слова забрали, а досить приємну музику залишили. Додали до неї якісні тексти, і отримана сума нам-слухачам сподобалась.

І по-п’яте, ЮТУБ та соцмережі

Якщо ще 15 років тому, до музичної слави неможливо було дістатись без продюсерів і гігантсько дорогих кліпів на ТВ, то зараз будь-хто може завантажити відео в ЮТУБі і, через тиждень чи місяць, стати відомим музикантом, і не тільки. І от хлопці з Близнюків (рідне село гурту), бавились-бавились, назаписували пару цікавих і головне, достойних кліпів, у домашніх умовах, і через деякий, не надто довгий час, вибухнули у всьому українському музичному сегменті. Отже, розвиток цифрових технологій приносить не тільки фейкові новини та інтернетних тролів. Він також скорочує до нуля відстань між артистом та публікою. Так ось, хлопці, не маючи продюсера, самі собі взяли і зібрали солідну слухацьку базу. Молотки, що тут скажеш :)

Хай там як, незалежно від точного рецепту зірковості Курган & Agregat, вам, дорогі читачі, варто знати, що у хлопців тільки-но вийшов новий альбом «Зембонджу».

Вірю у його успіх. Раджу послухати. Хай щастить і вам, і Курганам!